√ригор≥й √анзбург

 

’ј– ≤¬—№ »…  ј“јЋќ√ Ўќѕ≈Ќ≤¬—№ »’ ¬»ƒјЌ№

 

¬ ’арк≥вськ≥й науков≥й б≥бл≥отец≥ ≥м. ¬. √.  ороленка вийшов друком каталог виставки "‘ридерик Ўопен", що стала другою Ц п≥сл¤ щуберт≥вськоњ Ц в сер≥њ виставок "™вропейський музичний романтизм" (укладач≥ Ћеонора –оманова, ќльга ’р≥ст≥¤н, ¬≥ктор≥¤ ƒолбн¤).  аталог в≥дображаЇ колекц≥ю книг, нотних видань та ауд≥озапис≥в шопен≥вськоњ тематики, що њх накопичила найб≥льша харк≥вська б≥бл≥отека.

ћузика романтичного стилю створена була композиторами трьох покол≥нь. ƒо першого покол≥нн¤ романтик≥в ми в≥дносимо ¬ебера, –осс≥н≥, Ўуберта, √линку; до другого покол≥нн¤† Ч ћендельсона, Ўопена, Ўумана, Ћ≥ста, ¬агнера, до третього Ч† Ѕрамса, Ѕород≥на, Ѕ≥зе, „айковського (перел≥ки неповн≥). ƒосл≥дженн¤ ≥стор≥њ музики романтичноњ доби та вивченн¤ л≥тератури про музичний романтизм маЇ в≥дбуватис¤ саме в так≥й посл≥довност≥.

ƒжерельна база шопенознавства складаЇтьс¤ з видань твор≥в композитора, в≥домостей про його житт¤ та творчу б≥ограф≥ю, досл≥джень музикознавц≥в, фонограф≥чних запис≥в виконавських ≥нтерпретац≥й. “обто з величезноњ колькост≥ нот, книг, статей, ауд≥озапис≥в. “реба мати на уваз≥, що л≥тература такого типу не втрачаЇ ц≥нност≥ з б≥гом часу, нов≥ виданн¤ не заступають м≥сце попередн≥х, ¤к це в≥дбуваЇтьс¤ в техн≥чних дисципл≥нах, а додаютьс¤ до тих видань, що вже накопичен≥. “ому кожна книгозб≥рн¤ прагне мати повну колекц≥ю нотних видань, фонограм та книг про Ўопена, незважаючи на час виходу њх у св≥т; кожна б≥бл≥отечна установа мусить ретельно берегти нотну, книжкову та фонограф≥чну шопен≥ану старих час≥в ≥ своЇчасно поповнювати фонди новинками.

—воЇр≥дн≥сть Ўопена Ц людини й митц¤ Ц зумовлена була неординарною комб≥нац≥Їю життевих обставин, що не маЇ аналог≥в у б≥ограф≥¤х ≥нших композитор≥в. ћаючи подв≥йне польсько-французьке етн≥чне походженн¤, формальне п≥дданство –ос≥йськоњ ≤мпер≥њ, Ўопен був вихований у польському культурному середовищ≥, п≥сл¤ чого багато рок≥в (половину житт¤) перебував у вимушен≥й французьк≥й ем≥грац≥њ. …ого композиторська, виконавська† та педагог≥чна д≥¤льн≥сть стала нев≥д'Їмною складовою частиною культурноњ ≥стор≥њ ѕарижу, впливовим чинником загальноЇвропейського художнього процесу. Ўопен≥вський стиль пор¤д ≥з загальноромантичною мр≥йлив≥стю, естетизованим стражданн¤м, марним бажанн¤м ≥деальноњ краси, ¤коњ не може бути в реальност≥, Ц несе в≥дбиток гн≥тючоњ ностальг≥њ, спалах≥в громад¤нського гн≥ву, т¤жких переживань та смертельних передчутт≥в, що завдан≥ багатол≥тньою прогресуючою хворобою...

 ористувачам нотних видань сл≥д зважати на те, що далеко не вс≥ твори Ўопена призначен≥ дл¤ концертного показу. –озр≥знюють три основн≥ типи музикуванн¤: усам≥тнене (коли людина граЇ або сп≥ваЇ дл¤ себе, без слухач≥в), сум≥сне (що Ї засобом емоц≥йного дружнього сп≥лкуванн¤ з партнерами) та публ≥чне (коли метою Ї вплив на внутр≥шн≥й психолог≥чний стан ≥ншоњ, сторонньоњ людини, слухача). ƒл¤ кожного типу музикуванн¤ ≥снуЇ св≥й специф≥чний репертуар. —учасне музичне житт¤, на жаль, занадто переб≥льшуЇ роль публ≥чних (концертних) форм побутуванн¤ музики, тод≥ ¤к ≥нтимне (усам≥тнене та сум≥сне) музикуванн¤ завжди важило незр≥вн¤нно б≥льше дл¤ духовного розвитку, ≥нтелектуального вдосконаленн¤ та психоемоц≥онального здоров'¤ людини. ѕубл≥чне музикуванн¤ Ч справа профес≥йних митц≥в, а усам≥тнене та сум≥сне музикуванн¤ мають практикувати вс≥ люди Ч ≥ аматори, ≥ профес≥онали, бо то Ї справа загальнолюдська (до реч≥, виключно людська).

—ила ≥ ц≥нн≥сть шопен≥вського репертуару пол¤гаЇ саме в т≥м, що в≥н впливаЇ на читача глибше, н≥ж на слухача. “обто осв≥тчений музикант-аматор в ситуац≥њ домашнього музикуванн¤ отримаЇ в≥д шопен≥вських твор≥в ще б≥льше, н≥ж публ≥ка в концертах профес≥ональних виконавц≥в. Ќасамперед це стосуЇтьс¤ ћазурок, ѕрелюд≥й, Ќоктюрн≥в, ¬альс≥в.

«а жанровим складом у доробоку Ўопена переважають камерн≥ фортеп≥анн≥ твори, значно менше п≥сень (дл¤ голосу з фортеп≥ано) ≥ лише поодинок≥† опуси дл¤ ≥нших ≥нструмент≥в ≥ ансамблей. Ѕ≥льшисть нефортеп≥анних видань шопен≥вськоњ музики Ї перекладенн¤ми та обробками (не авторськими та нав≥ть не авторизованими).

ќкрему проблему становить виб≥р вар≥ант≥в тексту серед на¤вних друкованих видань, де тексти одного ≥ того самого твору р≥зн¤тьс¤. “реба знати, що текстолог≥¤ твор≥в Ўопена специф≥чна. ƒл¤ б≥льшост≥ автор≥в д≥Ї текстолог≥чний принцип, зг≥дно ¤кому в≥рним вважатЇтьс¤ найп≥зн≥ший вар≥ант тексту ("останн¤ авторська вол¤"), вс≥ р≥зночитанн¤ звод¤ть до Їдиного канон≥зованого вар≥анту. ¬ текстолог≥њ творчост≥ Ўопена, навпаки, д≥Ї принцип р≥вноправност≥ вар≥ант≥в, бо Ўопен св≥домо п≥дписував до друку паралельно к≥лька р≥зних текст≥в того ж самого твору. ≤снують авторськ≥ полегшен≥ або мел≥зматично ускладнен≥ верс≥њ, що Ї однаково ц≥нними й не виключають ≥снуванн¤ одне одного.

ќкр≥м авторських вар≥ант≥в в нотн≥й л≥тератур≥ заф≥ксован≥ численн≥ редакц≥њ твор≥в Ўопена. ѕри вибор≥ джерела тексту дл¤ виконанн¤ звертають увагу на приналежн≥сть† редакц≥њ пр¤мим учн¤м Ўопена, представникам польськоњ, французькоњ, н≥мецькоњ, рос≥йськоњ традиц≥њ, тим чи ≥ншим п≥ан≥стам-практикам та вченим-музикознавц¤м. ќр≥Їнтуватис¤ в розмањтт≥ редакц≥й допомогаЇ грунтовна статт¤ я. ћ≥льштейна "  истории изданий сочинений Ўопена".

„ималий внесок у досл≥дженн¤ й попул¤ризац≥ю музики Ўопена зроблено харк≥в´¤нами: ун≥кальний дов≥дник з текстолог≥њ ≈тюд≥в Ўопена, створили харк≥вськ≥ досл≥дники Ћюдв≥г ‘аненшт≥ль, √алина —ладковська та ёл≥й ¬ахраньов. ƒо юв≥лейноњ зб≥рки, надрукованоњ у Ћьвов≥ до 190-р≥чч¤ композитора, ¤ка за задумом упор¤дника, видатного науковц¤ та громацького д≥¤ча, нин≥ пок≥йного яреми якуб¤ка Ї грунтовною Уукрањнською книгою про ЎопенаФ, ув≥йшли три матер≥али харк≥вських автор≥в: статт¤ ≤рини ѕольськоњ У‘ридерик Ўопен та ансамблева культураФ, мо¤ статт¤ Ујкорд смерт≥ у ЎопенаФ та б≥бл≥ограф≥чний покажчик шопенознавчоњ л≥тератури украњнською та рос≥йською мовами (за хронолог≥Їю), вперше укладений “ет¤ною Ѕахмет, сп≥вроб≥тницею ’арк≥вськоњ м≥ськоњ спец≥ал≥зованоњ музично-театральноњ б≥бл≥отеки.

 

Ќадруковано у виданн≥:

’арк≥в'¤ни. Ц 2003. Ч є34. Ц 21-27 серпн¤. Ц —. 6.

 

√лавна¤ страница /Home| √остева¤ книга /Guestbook | Ѕиблиотека / Library |